Жиророзчинні вітаміни

Жиророзчинні вітаміни А, Д, Б, К засвоюються організмом людини лише при наявності в їжі необхідної кількості жиру. У механізмі їх всмоктування головну роль відіграють жовч та жовчні кислоти.

Вітамін А (ретинол)

Основне фізіологічне значення вітаміну А:

1) необхідний для нормального функціонування органу зору (вітамін А у вигляді альдегіду (ретиналь) в сполученні з білком (опсин) утворює зоровий фермент – родопсин);

2) є "фактором росту", необхідний для процесів росту та диференціації тканин організму;

3) бере участь в окисно-відновних реакціях;

4) впливає на білковий, вуглеводний, жировий обміни;

5) впливає на епітелії шкіри та слизових.

Джерела: Вітамін А міститься в продуктах тваринного походження – в печінці риб (тунець, палтус), в свинячій печінці, в вершках і маслі, яйцях, сметані; каротин міститься в продуктах рослинного походження – в моркві, обліписі, шпинаті, червоному перці, зеленій цибулі, щавлі.

Добова потреба і мг/добу.

Гіпо- та авітамінози А характеризуються наступними проявами:

– з боку органу зору: ксероз (сухість коньюктиви ока), кератомаляція (розм'якшення рогівки), гемералопія, або куряча сліпота (порушення зору в сутінках). Всі ці прояви дефіциту ретинолу експерти ВООЗ запропонували називати ксерофтальмія;

– з боку епітелію: кератоз (епітелій трансформується в плоский ороговілий та порушується його бар'єрна функція);

– порушуються функції шлунково-кишкового тракту, серцево- судинної системи, органів дихання, нервової системи, відбувається затримка росту і ваги.

Гіпервітаміноз зустрічається рідко. Були описані випадки гіпервітамінозу А у дослідників Арктики, які вживали в Їжу печінку білого ведмедя та морських тварин (тюленя, кита), надзвичайно багатих вітаміном А. При вживанні великої кількості каротину і порушенні його перетворень в вітамін А з'являється інтенсивне жовте забарвлення шкіри та підшкірної клітковини – ксантоз.

Вітамін Д (кальциферол)

Відомо близько 10 різних хімічних речовин, які за своїми властивостями близькі до вітаміну Д. Але лише Д2 і Д, мають біологічно активну дію.

Вітамін Д2 (ергокальциферол) утворюється при дії ультрафіолетових променів з ергостерину, який міститься в грибах, пророслій пшениці, дріжджах.

Вітамін Д3 (холекальциферол) синтезується під впливом ультрафіолетових променів з провітаміну 7, 8-дегідрохолестерину.

Основне фізіологічне значення вітаміну Д:

– регулює обмін кальцію та фосфору, їх засвоєння з кишечнику та відкладення в кістках;

– нормалізує роботу нервової, кровотворної та ендокринної систем;

– бере участь в обміні білків.

Джерела вітаміну Д: печінка риб, жирні види риб (скумбрія, оселедець), ікра, яйця, молочні жири. Рослинні продукти не містять вітаміну Д, але вони містять 7-дегідрохолестерин, необхідний для утворення вітаміну Д.

Добова потреба – для дорослих 100 МО (2.5 мкг). для дітей залежно від віку 100-400 МО (2,5-10 мкг).

Гіпо- і авітаміноз вітаміну Д. У дітей проявляється у вигляді рахіту, у дорослих людей – остеомаляція (розм'якшення кісток). В обох випадках відбувається процес демінералізації кісток.

Гіпервітаміноз зустрічається при передозуванні вітаміну Д під час профілактики рахіту у дітей. Токсичність вітаміну Д дуже висока, клінічні прояви у вигляді диспепсії, різкого схуднення, затримки зросту, депресії, судом, утрудненого дихання.

Вітамін Е (токоферол)

Основне фізіологічне значення вітаміну Е: забезпечення нормального розвитку і функціонування чоловічої та жіночої статевих систем; антиоксидантний захист, захищає від окислення поліненасичені жирні кислоти мембран клітин; позитивний вплив на діяльність багатьох залоз внутрішньої секреції (стимулює утворення передньою долею гіпофізу лактотропного гормону, тиреоїдного гормону, підтримує нормальну функцію статевих залоз).

Джерела вітаміну Е: рослинна олія (15 мг), печінка (6 мг), бобові (4 мг), вершкове масло (3 мг), яйця та овочі (1,5 мг).

Добова потреба – 15 м?..

Е-гіповітаміноз буває у спортсменів, у дітей при штучному вигодовуванні, у хворих з порушенням системи травлення. Гіпервітаміноз вітаміну Е не зустрічається.

Вітамін К (філохінон)

Виділено три різновиди вітаміну К. Вітамін К1 – міститься в зелених рослинах, К2 – може синтезуватися в верхніх відділах товстого кишечнику людини мікробами з групи кишкової палички, – синтетичний препарат – вікасол.

Основне фізіологічне значення вітаміну К: бере участь в процесі згортання крові; бере участь у функції АТФ, що відіграє важливу роль в нормалізації енергетичної забезпеченості організму.

Джерела вітаміну К: найбільша кількість його міститься в шпинаті, а також у капусті, кропиві, моркві, печінці.

Добова потреба – 0.2-0.3 мг.

Гіповітаміноз. Можливий у дітей в перші п'ять днів життя, коли кишечник ще не заселений мікрофлорою, не виключена можливість виникнення первинного К-гіповітамінозу. Вторинні К-гіповітамінози виникають при неправильній медикаментозній терапії (використання антикоагулянтів, антибіотиків, сульфаніламідів та інших препаратів, які викликають дисбактеріоз кишечнику), а також при хронічних захворюваннях ШКТ та печінки.. Основні прояви К-гіповітамінозу – геморагічний діатез, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, процесу згортання крові.

Гіпервітаміноз. У великих дозах здатний викликати ціаноз, утворення метгемоглобіну, анемію, порфіринурію, судоми, альбумінурію.

Режим Доступу: Жиророзчинні вітаміни