Водорозчинні вітаміни

Вітамін В1 (тіамін)

Вперше тіамін одержали у 1926 році, а хімічну будову встановив на початку 30-х років Р. Уільямс, після чого було здійснено його синтез. Недостача тіаміну у харчовому раціоні людини викликає хворобу берібері (швидка втрата маси тіла та неврологічні порушення). Тіамін легко розчиняється у воді, ефірі та хлороформі.

Для дорослої людини на добу необхідно в середньому 1,8 мг тіаміну (0,4 мг на 420 Дж – 100 кал), які надходять з їжею. Організм людини забезпечується за рахунок продуктів рослинного (картоплі, хліба) та тваринного (м'ясо) походження. Досить багато тіаміну у дріжджах, борошні, поочищеному рисі, деяких сортах кукурудзи.

Більшість кінцевих продуктів обміну тіаміну виділяються із сечею, а деякі – з калом.

Вітамін В2 (рибофлавін)

У 1935 році було встановлено будову цієї сполуки та здійснено хімічний синтез. Уперше виділено з молока.

Рибофлавін входить до складу двох споріднених коферментів – флавіна денінмононуклеотиду (ФМН⁺) та флавінаденіндинуклеотиду (ФАД⁺). Відомо близько 30 флавінзалежних ферментів (дегідрогеназ).

Вітамін В₂ входить до складу ферментних систем, які беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, є складовою циклу трикарбонових кислот, тканинного дихання, енергозабезчення метаболізму клітин.

Авітаміноз В₂ супроводжується зниженням процесів тканинного дихання, що затримує ріст, підсилює розпад тканинних биків тощо.

Добова потреба – 2-3 мг. Потреба у рибофлавіні збільшується при підвищених фізичних навантаженнях, а також у разі вживання оральних контрацептивів. Систематичне вживання алкоголю зменшує засвоєння вітаміну В₂, тому в осіб, які зловживають алкоголем, потреба у рибофлавіні підвищена.

Зменшення вмісту вітаміну в їжі до 1,0-0,8 мг на добу приводить до гіповітамінозу. При зниженні до 0,45 мг на добу через 5-6 тижнів з'являються ознаки запалення рогівки очей (кератит), запальні процеси на язику, шкірі.

Міститься в багатьох продуктах рослинного (черно пшениці, морква) та тваринного (молоко, сир, печінка, нирки, яйця) походження, синтезуються мікрофлорою кишечника.

Рибофлавін всмоктується у кишечнику у вигляді фосфорних ефірів, депонується у печінці, нирках та інших органах.

Виділяється із сечею у незмінному вигляді, а з калом – у незмінному та розщепленому.

Вітамін В3 (пантотенова кислота)

У 1938 році Р. Уільямсом був виділений з дріжджів і екстракту печінки. Приставка "пан" означає всюди (скрізь) і свідчить про його поширення у природі.

Пантотеиова кислота добре розчинна у воді, гірше – в ефірі та етанолі, не витримує високих температур.

Біологічна роль її встановлена Д. Ліпманом і Н. Капланом у 1950 році. Вона входить до складу коферменту А (косизиму ацилювання). З ним пов'язаний метаболізм жирів і амінокислот.

Добова потреба – 7-12 мг. Міститься у дріжджах, гороху, пшеничному борошні, печінці, серці, нирках, яйцях тощо, синтезується мікрофлорою кишечника людини.

Вітамін В₅ (PP) – нікотинова кислота, ніацин, антипелагричний вітамін.

Нікотинова кислота відома з 1867 року, синтезована у 1873 році.

Ця кислота та її амід термостабільні. 

Біологічна роль вітаміну PP визначається тим, що нікотинамід є компонентом двох близьких за будовою коферментів нікотипамідаденіпдинуклеотиду (НАД⁺) і нікотинамідадепідинуклеотидфосфату (НАДФ⁺). 

Ці сполуки є коферментами більше 100 окисно-відновних ферментів.

Нестача вітаміну В₅ викликає в людей захворювання пелагру (з італ. – "шершава шкіра"). На шкірі з'являються виразки, розвивається дерматит. Спостерігають зміни слизової оболонки рота, порушується функція шлунково- кишкового тракту, мас місце діарея. У тяжких випадках порушується функція нервової системи та розумова здазність (деменція).

Добова потреба людини – 20-30 мг на добу. Людина одержує візамін з хлібом, крупами, м'ясом тощо.

Всмоктується вітамін переважно з тонкого кишечника у кров.

Нікотинова кислота та нікотинамід виділяється із сечею у незмінному складі.

Режим доступу: Водорозчинні вітаміни